Назва проекту:  «Озеленимо Злато Поле!»

Актуальність: Cучасний світ опинився на межі катастрофи планетарного масштабу. Руйнівні повені, буревії, забруднення повітря, ґрунту та води, винищення величезної кількості представників тваринного та рослинного світу та цілих екосистем, – все це говорить про те, що людство постало перед дилемою: або воно змінить своє ставлення до природи, або незабаром перестане існувати. Ми також є частинкою природи і нам без неї аж ніяк не обійтися. Не зможемо прожити ані хвилини без повітря, а також без води і без їжі. І що треба робити, щоб довкілля було чистим, щоб жили в ньому люди і тварини: насаджувати дерева, кущі і квіти у дворах, у парках, на пустирях. Очищати джерельця, струмочки і не засмічувати їх брудом.Не смітити на дворах і на вулицях. Не рубати і не ламати дерев. Не нищити лісові насадження. 

Мета проекту: покращення зовнішнього озеленення навчального закладу; формування в учнів екологічного мислення та свідомого ставлення до навколишньої природи; розвивати навички охорони природи, уміння спілкуватися з нею, сприяти правильному уявленню про довкілля; залучення громадськості до поліпшення санітарного стану рідного міста.  

Завдання проекту:

v Благоустрій території

v Створення на території гімназії парку та клумб різних типів

v Збільшення видового та кількісного складу різних видів дерев та квітково – декоративних рослин в зовнішньому озеленені гімназії

Учасники проекту: учні Златопільської гімназії м. Новомиргорода

1.     Гоменюк Микола Владиславович

2.     Деркач Тетяна Олегівна

3.     Уманець В’ячеслав Олександрович

4.     Михалковська Єлизавета Володимирівна

5.     Рогова Анастасія Олександрівна

6.     Чорноус Ілона Русланівна

7.     Шлапак Ярослава Олегівна

Термін реалізації проекту: вересень 2012 р. – травень 2013 р.

Хід виконання проекту:

І етап. Планування території гімназії, проведення інвентаризації існуючих зелених насаджень з урахуванням складу, віку, розмірів, стану та характеру розміщення;
ІІ етап. Ознайомлення з сучасними технологіями в галузі ландшафтного дизайну та зеленої архітектури;
ІІІ етап. Збагачення видового складу різних видів дерев та квітково – декоративних рослин на території гімназії, а також підготовка території до посадження рослин
ІV етап. Практичне втілення проекту

Златопільська гімназія міста Новомиргорода була заснована 30 серпня 1992  році. Наш заклад має 2 навчальні корпуси, які розташовані навколо просторого подвір’я. На подвір’ї розташовані 8 квіткових клумб. Кожна клумба закріплена за певним класом. Учні разом з класними керівниками доглядають та упорядковують свої клумби. На території гімназії знаходилися велика територія цільнника, на якій зростали різні види бур’янів. У часниками проекту було запропоновано на даній території посадити парк та клумби різних типів. Спільними силами учнів, вчителів та обслуговуючого персоналу гімназії було розпочато реалізацію даного проекту Перед початком роботи учасниками проекту, під керівництвом вчителів біології, було проаналізовано кількісний і якісний склад зелених насаджень та характер їх розміщення:

ІІ етап

Ознайомлення з сучасними технологіями в галузі ландшафтного дизайну та зеленої архітектури
Ландшафтна архітектура в наші дні - один з провідних видів архітектурної діяльності, направленої на створення гармонійного і цілісного образного оточення людини, її завдання давно вийшли за рамки садово-паркового мистецтва і тим більше не обмежуються озелененням, під яким певний час розумілося свого роду "заповнення" зеленими насадженнями просторів, вільних від забудови. Спільно з багатьма іншими фахівцями ландшафтні архітектори вирішують проблеми, пов’язані з організацією середовища та проживання в найширшому сенсі цього слова. Йдеться про охорону існуючих ландшафтів, їх перетворення відповідно до змінних соціальних вимог, створення нових, штучних ландшафтів замість зруйнованих або несприятливих для життя.
Художньо продумане середовище життя людини формується в даний час зусиллями різних фахівців, визначається типом середовища і характером соціального замовлення. Навряд чи можна назвати науку або галузь практичної діяльності, яка була б кимось придумана або виникла сама по собі. Сучасна ландшафтна архітектура, таким чином, значно відрізняється від садово-паркового мистецтва колишніх історичних епох.
Поширенню прогресивних уявлень про значення ландшафтної архітектури в просторовій організації місця існування суспільства в якійсь мірі перешкоджає однобічне розуміння суті ландшафту. Навіть серед архітекторів воно інколи обмежується чисто пейзажним, зовнішнім характером ландшафту, а також обов’язковим переважанням у ньому природних компонентів. Інакше кажучи, простори, де багато зелені та води - це ландшафт, а якщо все забудовано, перетворено - не ландшафт. Насправді, все оточення складається з ландшафтів, які відрізняються лише різним співвідношенням природного і штучного, у тому числі архітектурного.
Ландшафтний дизайн - це творча діяльність, направлена на формування предметно- просторового середовища прийомами і засобами ландшафтної архітектури, художнє конструювання деталей культурного ландшафту. Таке формулювання досить точно характеризує ландшафтний дизайн як новий напрям ландшафтної архітектури.
Доповнення природного ландшафту штучними елементами (наприклад, створення парків на рекультивованих територіях (кар’єрах, ярах і т.п.); штучне формування рельєфу - геопластика)
Екологізація садово-паркового мистецтва, в основі якої лежить ідея збереження природності паркового ландшафту. Створення міні-парків, а точніше - садів (застосовується у великих архітектурних комплексах, розглядається як вираження нерозривності людської культури й природи).
Визначивши ландшафтний дизайн як сферу специфічної творчої діяльності, направленої на формування наочно-просторового середовища суспільства засобами ландшафтної архітектури і дизайну, можна уточнити кордони цієї діяльності шляхом типології об’єктів, встановлення актуальних завдань і провідних методів. Незважаючи на те, що в області ландшафтного дизайну превалюють естетичний і композиційний аспекти, його слід вивчати з сучасних наукових позицій, розглядати його об’ єкти цілісно, системно.
Об’ єкти ландшафтного дизайну - це ті елементи наочно-просторового середовища, створення яких обумовлене переважно ландшафтними даними і які якісно впливають на формування архітектурно-ландшафтного середовища.
Ландшафтному дизайну і ландшафтній архітектурі властиві загальні категорії композиції, характерні для інших образотворчих мистецтв і для архітектури як мистецтва організації простору. Це - форма, фактура, колір, тектоніка, масштаб, масштабність, пропорційність, симетрія, асиметрія, ритм, контраст, нюанс і так далі. Будучи фундаментальними, ці категорії при роботі з природним матеріалом і створенні об’єктів дизайну для ландшафту часто виступають в новій якості, оскільки повинні розглядатися з врахуванням постійної зміни природного матеріалу в часі, природній сезонності, залежно від інших ландшафтних чинників.
Динамічність середовища багато в чому обумовлена рухом, що вноситься рослинами, водою. Дуже активним засобом формування середовища є колір. Проте те, що, наприклад, в живописі часто вважається дисгармонійним (поєднання червоного, помаранчевого, жовтого), в картині осіннього лісу набуває гармонії. Колір в міському середовищі несе перш за все не декоративну, а інформаційну функцію. У композиції простору при розміщенні малих архітектурних форм або об’ єктів ландшафтного дизайну важливу роль грає освітлення. Найбільш характерний чинник ландшафтного середовища - тимчасовість. Природно-архітектурному середовищу властиві постійні зміни - ритмічні (сезонні), еволюційні, пов’язані з природними процесами і такі, що відбуваються під впливом соціальних явищ.
Отже,  до основного сучасного методу в області садово-паркового мистецтва можна віднести - екологізація садово-паркових об’єктів. Збереження або відтворення там, де це можливо, природної основи ландшафту. Розрахунки на його життєздатність і самооновлення. Активний захист об’єктів "зеленої" спадщини від міського середовища й "внутрішнього" рекреаційного впливу. Виділення в парках і садах спеціальних зон і центрів екологічного виховання. Поява парків нового типу, головним завданням яких буде вивчення екологічних закономірностей, охорона природного ландшафту, поширення екологічних знань.
Використання можливостей сучасного науково-технічного прогресу: ландшафтна рекультивація порушених територій; створення садів на й під дахом; вплив технічних засобів на методи будівництва садово-паркових об’ єктів, на процес догляду за насадженнями, формування штучних водойм і рельєфу; поява нових видів озеленення на виробничих майданчиках, заводах, при наукових установах, складних транспортних вузлах та ін. за особливою технологією, що пред’являє підвищені вимоги до навколишнього середовища.